Загублену стежку шукаю в траві,
Десь тут моя юність блукала.
Волошки, як небо, цвіли голубі,
І я у вінок їх вплітала.
Схилилась трава і холодна роса,
Вже інеєм білим береться.
У дні листопадові в"яне краса,
І сум підступає до серця...
Збираю в букетик листки золоті,
Такі ж як колись, але інші.
Мабуть, розучилась я в цьому житті,
Писати поеми і вірші.
Чим далі тим важче найкращі слова,
Дістати з-під раннього снігу...
Загублену стежку закрила трава,
Немов недописану книгу...