Листопад, листопад, не мети мені в душу
Жовтим листям розлуки...Зів"ялий пасаж.
Я ж твій близнюк, якого у гущу
Скинув невдало лелек екіпаж.
Й дитинством - весною майнув зорепад,
І ходжу наосліп в тумані людському.
Твоє золото вже не зігріє нікого,
А мені б лиш не здатися в цей листопад,
Або з листям у танець піти як попало,
Щоб всередині хоч трішки відтало...
Листопад, листопад...Диригент і солдат.
