Білет, літак - і напрямок відомий -
У світ моїх найбільших ностальгій.
Забудеться в зими обіймах втома,
В душі моїй стривоженій такій.
Залишиться позаду Східна спека,
Попереду - дитинства береги -
Волинь моя кохана і далека -
Вітри її, морози і сніги...
Зима для мене знову стане дивом,
Й цвірінькання червоних снігурів.
Заскучила душа моя за співом
Чудних отих малесеньких птахів.
За парком, де усе мені знайоме...
... Від сліз, таки, не втримаюсь, мабуть,
Коли відчую щастя - бути вдома...
А вдома - й стіни щастя бережуть.
Білет, літак... Політ душі - до мрії -
І з долею поновлений двобій.
... Я вистою, я зможу, я зумію
На краще не розтратити надій.
Так, важко, але треба вміти відкидати сумніви, які часом ніяк не хочуть, щоб ми позбавились їх, отож гризуть душу і не дають спокою... Тому ви праві! Це дійсно ніби політ без парашута....
Дякую вам.
Оце так заряд позитиву! Звичайно, ми вистоїмо, Олено, ми усі і зможемо, і зуміємо! 
Нарешті, додому... 
Вірш 
