Забери мене від отих думок,
Відведи туди, де повно квіток,
І хоч раз вловить,
Романтичну мить,
Бо не вірю я , що можу любить.
Покажи мені, де я не була,
Розкажи про те, що не чула я.
І хіба оце , матеріальне все?
Ні ж бо, я не прошу це!
Лиш емоцій сплеск і щасливу мить,
Подаруй мені, а кохання є?
І не бачу я зараз щирості, і здається, що нема її,
Я не вірю в це, а питають вже:
"А чи правда то, й не хотілося?"
Відповідь проста та вона така:
" То є почуття, що не маю я."
