Ні, не безхатько ти. Ні, ні!
Ти – п’ятірні мізинчик.
Колись ти у святій борні
Був як міцний камінчик.
Тепер живеш, як пілігрим,
У пошуках даремних.
Болотом мрію замулив
Потік років буремних.
Обсіли душу камінці
Великі, сірі, важні…
Себе потрібно у собі
Знайти й мерщій до лазні.
Ні, не безхатько ти, ні, ні,
Хоч і живеш безхатьком,
Вгамуй життя – бо як завжди
Для нього ти мов цяцька.
