Ми пожинаємо усі свої жнива, не все що заблистить то позолота, відкриють душу правильні слова, й по необхідності закриють рота! Не присідайте до усіх столів, адже нам раді всюди вибірково, комусь не зрозумілі сотні слів, а іншому все скаже одне слово! Жалять вони неначе кропива, і заспокоюють краще бальзаму, відповідати треба за слова, адже словесного і так багато хламу!