Світланко. Не чекав від Вас такої незвичайної реакції. Надзвичайно круто Ви заложили, звинуваючи мене у всіх можливих і не можливих гріхах. Майте совість. Пишете "війна - це завжди горе" і в той же час хвалуєте за війну, тобто щоб на Україні було ще більше горя. Отака Ви є патріотка. Думаю, що Вам це горе - не горе. Воно у Вас кабінетне. Десь там гинуть - то й хай. Шкода правда. Ну то й що? Тому і роздмухуєте його. Рідна Ви моя, а Вам не здаєтся, що ця патріотика називається псевдопатрітизмом. Декілька років вже точиться ця кривава бійня і немає ій кінця. Кожен день гинуть люди. Розумієте - гинуть. Вони хочут жити, але вони поставлені в такі рамки, що гинуть!!! Ви особисто живете, а вони - гинуть. Гинуть громадяни України, як з того так і з іншого боку. Гарненько вдумайтесь, якщо Ви патріотка. Горланемо: Слава Україні! Але, хіба такою мусить бути слава нашої держави? Особисто я бачу Україну величною і могутньою, а не такою, як вона зараз є. Для цього державність треба будувати розумом, а не горлопанством. Ним державу не побудуєш, а лише порушиш. Що і зроблено. Мені сором за Вас, бо Ви є навчителька, наставник підростаючого покоління, надії і майбутнього нашої нації, а Ви, пробачте, як неосвічена, також галасуєте і навішуєте ярлики. То отак Ви збираєтесь побудувати Велику і могутню Україну? Боже, Боже, яка убогість.
