Розлука вбиває тебе
Спуштошуючи нутро
Утворює порожнечу
Вона вбирає у себе
Все що всередні
Стискає ,зжимає,напружує
Наповнюючи кожну клітину
Чимось таким мерзким
Огидним,
Не даючи тобі дихати ,жити
Наче заражає тебе
Якоюсь страшною хворобою
І здається, що невиліковною
І ще спогади,
Вони забрамлюють твій мозок
Не залишаючи простору
Для чогось важливого
Теперішнього
Тим, чим потрібно жити
За ради чого,кого
А вони є
Люди котрі цінують тебе
Піклуються ,не покидать
Завжди с тобою
Розділяють радісь і смуток
Чекають,шукають
Заспокоюють.
Котрі змушують,
Насолоджуватись життям,
А ти не цінуєш,
Що так скорбно осмислювати
Не можешь повністю відчувати,
Отримувати насолоду,
Що так потрібно,
Що так приємно,
Що так необхідно.