Тріумф (Сонет) Криницю ту, що з неї ворог пив, засиплю й поруч викопаю другу. Місця, що він стоптав і столочив, зорю найглибше прадідівським плугом. Усе, що не домучив, не добив, які завдав руїни та наруги, що знищив чи безжально спопелив, я постараюсь поновити вдруге. Ймовірно, що не все мені удасться зробити досконалим, як було, та певен, що і ворогу воздасться за завдані нещастя й люте зло. Чортячий ріг надбає він на трясця, а я на щастя – ангела крило. –––––– © Анатолій Загравенко
ID: 703358 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 28.11.2016 04:10:50 © дата внесення змiн: 28.11.2016 04:10:50 автор: Анатолій Загравенко
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie