Тріумф
(Сонет)
Криницю ту, що з неї ворог пив,
засиплю й поруч викопаю другу.
Місця, що він стоптав і столочив,
зорю найглибше прадідівським плугом.
Усе, що не домучив, не добив,
які завдав руїни та наруги,
що знищив чи безжально спопелив,
я постараюсь поновити вдруге.
Ймовірно, що не все мені удасться
зробити досконалим, як було,
та певен, що і ворогу воздасться
за завдані нещастя й люте зло.
Чортячий ріг надбає він на трясця,
а я на щастя – ангела крило.
––––––
© Анатолій Загравенко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703358
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.11.2016
автор: Анатолій Загравенко