Упивався гріх розлогим сміхом :
Я над цілим світом- цар і бог,
З людством я кохаюсь до знемог,
Без страху і вічних засторог...
Завивало дужче всіх бувалих віхол...
Та із мороку з"явилася любов,
Легка , чиста, мов сльоза дитини,
Усміх світлий, устонька калини...
Я - єство і сутність я людини,
Досконалості і Мудрості я зов
Подихом створив мене Господь
Зваяна світів усіх Творцем,
Всіх енергій Всесвіту - Вінцем,
Навіть смерть не є моїм кінцем...
Семи вітрам " спокусливу " заводь...
Де -я , там жити ти не можеш,
Я верну душі від гріха,
Зі мною пісня їх стихає ,як струна,
Остання свічка їх зі мною догора..,
Любов ти не зітреш,не переможеш.
Витворе Господній, наймиліший,
Я - в тобі, довкола, озирнись,
В бік гріха- забудь і не дивись,
Як закличеш, небу помолись,-
Син Любові Богу найлюбіший.
