Огорнув листопадовий вечір
Землю, плечі, мої і малечі:
Сім і вісім минуло їм рочків,
Часто їх називаю «синочки»,
Бо ж війна в мене сина забрала…
За що ж, доле, ти так покарала?
Всім думки заважали нам спати:
«Розкажи нам, бабусю, про тата.
Звідки війни у світі беруться?»
Й кожен ближче хотів пригорнуться.
Вечір тиху ту розповідь слухав,
Не торкались подушечок вуха…
«Із Майдану* війна почалася,
Перша кров саме там пролилася.
Заузорився сніг тоді кров’ю
Тих синів, що вмирали з любов’ю.
Вони ж сотнею в небо злетіли,
Кожне серденько кликали й тіло
До святого, нерівного бою,
Україну закрить щоб собою.
А на півдні рукою тирана
Готувалася й інша ще рана:
Крим Росія наш ампутувала,
У Одесі пожар влаштувала,
Розпалила багаття в Донбасі,
Й смертю дихали міни й фугаси.
Непроста це війна, а гібридна,
Ще кінця їй, здається, не видно,
Але віра і дух – незборимі,
Скоро ворог удавиться Кримом,
Прийде час і Донбас теж прозріє –
Чуже сонце його не зігріє,
Бо Росія – для волі в’язниця,
Саме в цьому між нами різниця:
Ми шануємо дух і свободу,
Необхідну й святу для народу.
Так, війна почалася з Майдану,
Коли мрія збулася, прадавня,
Коли Київ зігрів міліони,
Що до волі змели перепони.
Ми, вкраїнці, народ-відчайдухи,
Це від нас утікала щодуху
Влада, що готувала нам грати
І хотіла народ покарати.
Пам’ятайте ж, мої онучата,
Цього владі не можна прощати.
Тільки правда цінується в світі
І життя не в золоченій кліті,
Що здобуток найвищий народу –
Правда, гідність і власна свобода!
21.11.2016.
*Майдан Незалежності в Києві, де відбувалась революція Гідності з 21. 11. 2013р. й до березня 2014 р.
Ганна Верес (Демиденко).
Сильні слова:
Пам’ятайте ж, мої онучата,
Цього владі не можна прощати.
Тільки правда цінується в світі
І життя не в золоченій кліті,
Що здобуток найвищий народу –
Правда, гідність і власна свобода!
