В осінній вечір - сам не свій.
Схоплю ряднину, чаю, книгу
І полечу до диких мрій
Аби ці маги розтопили кригу.
Я осінню метелик не розкритий
У коконі із подушок сиджу
І куцим покривалом вкрившись
Сумні вірші про дощ пишу.
Осінній дощ - предвісник ностальгії,
Осінній я - сенсей журби.
Нарешті всі забуті мрії
Прилинули поближче до Зими.
