Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Я колись промину - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Геник, 01.11.2016 - 19:56
Добре, що це проминання буде ще ой як нескоро! Гарно, мелодійно, тужливо по-осінньому. Але якось і по-осінньому натхненно!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лесю! Чомусь люди бояться таких тем. Але ж... коли проминеш, то не зможеш сказати вже цього. Рада тебе бачити! РОЯ, 01.11.2016 - 19:40
О Любочко, усі ми тут - лише гості... А скільки ще нездійсненого потрібно втілити, залишити по собі гідний слідочок!.. Ти вже маєш їх багатенько! Але це всього початочок! А скільки ще звершиться! Усіх гараздів! Щастя-добра-любові!!!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Оксанко! І тобі всього того ж
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Олексо, за розуміння!
Квітка)), 01.11.2016 - 18:25
Всі ми колись проминемо, але ваш талант, що говорить у ваших віршах, завжди буде сяяти зірочкою на небі! Ви піднімаєте такі теми, що аж мурашки по шкірі і спасибі вам за це!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І Вам дякую, Квіточко, що ставитеся з розумінням до моїх творів на різні теми.
Єлена Дорофієвська, 01.11.2016 - 17:41
Вірш гарний, надзвичайно - мелодійний, філософічний, глибокий....Але... зарано про це "колись". Ти ще своїх слідів не тільки у споришах не залишила, а й ще багато де - он, ціле життя попереду, дороги, міста, друзі !!! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та я й не поспішаю то так, в тему осінньої хандри...Дякую,Єлько, сонячного тобі настрою! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оце так сюрприз!!!!!!!!!!Женічко, я Вам дуже-дуже рада! Циганова Наталія, 01.11.2016 - 17:39
светлая грусть в твоём обрамлении - невероятно прекрасное творение!!!Радченко, 01.11.2016 - 16:43
Читати боляче і водночас світло, бо розумієш, що КОЛИСЬ так і буде.Головне - ти вже залишила і надалі залишатимеш свій слід на землі. Сумні, але гарні роздуми людини, якій небайдуже, чому вона прийшла в це життя.Любочко
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, пані Олю, за розуміння.
Дмитро Кiбич, 01.11.2016 - 15:53
Гарний вiрш, Любове. Такi у вас мудрi, фiлософськi роздуми про швидкоплиннiсть нашого життя. Але що ж це у вашоi героiнi усi думки лише у напрямку вiдходу у iншi cвiти. З цим поспiшати не потрiбно, ще багато вчинкiв на цьому свiтi треба зробити. Сюжет вашого вiрша чимось нагадуе пiсню, яку виконуе Степан Гiга:Я на свiтi прожив, наче спалах зорi на свiтаннi Наче крапля роси, наче крик журавля - тiльки мить ************************************************* На могилi моiй посадiть молоду яворину I не плачте за мною, за мною заплаче рiдня. Тiльки от у вас у 8 рядку - так а чому у вас споришi пухнастi, вони дiйсно м'якi, але нiби то вони не дуже й пухнастi, якось бiльше до них пiдходять слова "густi" або "зеленi", "густi заростi". Може вам трохи змiнити - "Росянистi слiди у зелених м'яких споришах?". Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
у мене в дворі ростуть спориші, коли їх багато і вони ще молоді, то виглядають дуже пухнастими.Дякую, Дмитре Людмила Пономаренко, 01.11.2016 - 15:20
"Вірші — бризки думок, подаровані милістю неба..." Зворушливо вкрай... Тепла Вам від осені й нових творів!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро дякую Вам, пані Людмила!
Ніна-Марія, 01.11.2016 - 13:47
Що це??? Похмурі,сірі дні навівають на такі думки... У Вас попереду ціле життя, Любонько, і багато прекрасних віршів. Читати їх- одна насолода...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ото — саме те, що Ви сказали: тимчасово-осіннє явище...Дякую! I.Teрен, 01.11.2016 - 13:46
Ще рано так журливо. Краще:Я комусь промайну, я когось обмину... І взагалі читається під речетатив пам'яті Івасюка, а це дуже і дуже печально. Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А ще краще — я когось обійму...то так, думки вголос... Дякую, Ігоре! Ліна Ланська, 01.11.2016 - 12:02
Ні,Любочко...Ви залишитесь у кожному рядочку своїх чудових віршів...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я не претендую на безсмертя, але хотілося б, щоб мої близькі згадували менше з теплом...Дякую, Сонечко! |
|
|