Прощавай. Я тебе пам'ятатиму, любий,
А, можливо, забуду.
Цій зимі - недосяжній, сивій та лютій
Подарую простуду.
Нам смішними здаються примхливі бажання.
"Нас" вже більше немає.
Розумієш, я просто хотіла кохання,
Та не вироків зграю,
Та не пострілів влучних, бо знаєш ти точно
Помилки мої грішні.
Я, відкривши тобі мою душу знеможену,
Закриватиму спішно.
Я сміятимусь з цих безкінечних спогадів,
А ти смійся зі мною.
Нам смішними здаються гострі пазурі холоду,
А розмова - пустою.
