''Класика Жанру''
Автор Мирон-Мар'ян – 16 Травня 2016 року
Присвячується людям, яких несправедливо покарала Радянська влада.
І країнам, які вийшли з СРСР в тому числі і Україні на її 25 річчя присвячується.
''Класика Жанру'' (з укр. ''Classic of the genre'') - український вірш про страшну, безжалісну систему, машину під назвою Радянський Союз, ті страшні роки, багато закатованих, режим, який не знав жалю.
Цей вірш розвалить російську імперію.
Грізні кулі тебе ніколи не вбивали,
І тобі було все рівно як тебе називали.
Не боячись ти голими руками йшов у бій,
Ніхто не був переможцем у бійні тій.
Це все було схоже на класику жанру.
Одне й те ж саме, одне й те ж саме.
Немає ніякої різниці НКВД чи КГБ,
Їхньою ціллю є назавжди знищити тебе.
За свої рідні погляди, за свою рідну мову,
Тебе штовхатимуть, битимуть знову і знову.
Ця зловісна машина їй здавалося все це на гру,
Тільки ти один знав це є класика жанру.
Ти дуже добре розумієш шлях до правди не простий,
Коли є правда вже немає значення чи він важкий.
Твоє серце б'ється і у кутку павутина в'ється,
Твоя роль, твоя доля, твоє буття як павутини виття.
Ти живишся променями Сонця і краплями дощу,
Це була вона небезкорислива класика жанру.
Немає ніякої різниці НКВД чи КГБ,
Їхньою ціллю є назавжди знищити тебе.
За свої рідні погляди, за свою рідну мову,
Тебе штовхатимуть, битимуть знову і знову.
Але ніколи більше не буде крові на руках твоїх,
Тому що назавжди грізний голос тирана стих.
Вони будуть говорити про все що їм вигідно,
Але у тебе є шанс, якщо хочеш вилазь у вікно.
У цей момент згадуєш, чому тебе навчали батьки,
І як ростуть біля дому твої улюблені квітки.
Це наче дежавю, але не впаду лицем у калюжу брудну,
Тому що, я добре знаю це все витівки класики жанру.
