Вслухаюся в елегію дощу
Затамувавши подих... Насолода!..
І навіть вітер крила склав - ущух.
Є тільки дощ...і небо...і свобода...
Є тільки крапель мельхіорний спів
І відзвуки громів, немов кантата,
І шепіт набубнявілих садів,
Де літнє сонце бджолами зачато.
І більш нічого... Тільки я і дощ...
Сповза з душі утома і скорбота...
Є тільки музика всесвітніх прощ,
І кожна мить у ній бринить, як нота...
Я день пройдешній в Лету відпущу -
Нехай пливе кульбабовим віночком...
Вслухаючись в елегію дощу,
Стаю маленьким весняним струмочком...
а мені не шкода! втім, де ваш гумор? як ви не в гуморі, не відповідайте, бо це питання фундаментальне вже: світоглядне, чи що. ось ви пишете: "я написала" – то правильна мова, а в порошенка – канцелярська, абсурдна
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якби ж то. така формула ( зроблено тим, хто робить ) помилкова і дуже вже поширена в канцелярській мові. порошенко, наприклад, каже: "мною підписано закон" замість "я підписав закон" або "моєю рукою" чи "моєю ручкою" підписано
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я написала саме те, що хотіла. Змінювати не буду. Можете не витрачати час.
довершені ви, пані Майстрине, в цій прекрасній царині вмінь та талантів душі людської - говорити барвами слів!
(а товарищ занг мають рацію - і від того ми тут всі виграємо, бо і я - куди частіше вашого! - потрапляю у такі ситуації мовні. та повторюсь: ми всі у виграші від недремного ока зангів і інших, кому небайдуже те, що ми пишемо і іншим пропонуємо. ми виграємо, як і крсаса та чистота мови української; не гнівайтесь на це)
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00