С. Есенин. "Без шапки, с лыковой котомкой…" (Переклад на українську мову)
Без шапки, луб'яна торбина,
Єлей мов, піт стираю свій,
Бреду дібров де плутанина,
Шумить в тополях вітровій.
Іду, застібнутий шнурочком,
Сідаю на лужку під стіг.
Із дірками ношу сорочку,
Ціпок - мій вказівник доріг.
Про світлий рай вірша співаю,
Лелію думку, що живу,
І крихти навсібіч кидаю
Комашкам в лісі на траву.
Крізь лопухи пром'яті стежки,
Озерний купорос в імлі,
Чіпляюсь у клейкі сережки
Беріз, обвислих до землі.
Кущами по межі сусідній
Під галасливі звуки сов,
Я слухаю, мов на обідні,
Хорал пташиних молитов.
Текст оригіналу
