Ліхтарне світло – безкінечне та незмінне.
Надворі знову сутінки. Світ мрій.
Зникає метушіння безупинне –
Людей із долями вже котрий бій.
З’являється величне та чарівне
На вулицях після блідого дня.
Машинні фари, мерехтіння рівне.
Світ ні на мить ритмічних рухів не спиня.
Всі кольори стають чудні та дивні.
І запахи… Так пахне лише ніч.
Нічні гульвіси віддають останні гривні
За пам'ять, повну дір і протиріч.
