Шон Маклех Патрик
«Белое и чёрное»
(перевод Владимира Туленко)
В небесной черноте блуждание белого кота –
Так одинокого в прострации порожней…
Мурлычет там, где Звёздные Врата,
И, к стати, одиночество пророчит…
Читает позабытый манускрипт,
Написанный на каменном дольмене.
Менгир молчит, а в темных нишах крипт
Монахи написали о боях, и о знаменах.
Народов вымерших и летопись кричит,
Здесь буква каждая свинцова и кровава -
Где короли Ирландии? У кланов, что с главами?
Всё в Лету кануло… Наследнику уж стало
Так безлично… На стекле «Тоска» напишет
Пальцем, и о жизненных хлопотах,
Где прожигает жизнь он беззаботно,
И в буднях серых лишь вином чуть загрязнившись!
*****
"Бiле i чорне"
Шон Маклех Патрик
«Про те, як тиша всіх століть безсмертних щастю вчить…»
(Вільям Батлер Єйтс)
У чорноті небес блукає білий кіт –
Такий самотній серед порожнечі
Муркоче коло Всесвіту воріт,
Самотність пророкує і, до речі,
Читає позабутий манускрипт
Написаний на камені дольмена.
Менгір мовчить, а в темних нішах крипт
Монахи написали про бої й знамена
Народів зниклих і літописи важкі
Де кожна літера важка і черлена –
Де королі Ірландії, де кланів ватажки?
Все зникло… І нащадок збайдужілий
На шибках пальцем вимальовує: «Нудьга!»
І нарікає, що життя марудне,
Марнує дні свої і в сірі будні
Відтінок буруватий додає вина.