Пливем в благенькому човні
по океану долі.
Штормить... Допливемо́ чи ні?
І швидко чи поволі
підемо на глибоке дно,
бо води лихоманить,
в бортах – пробоїни давно
(сусід-пірат таранить),
наш капітан щось "не кує,
не меле" і команда...
У всіх великий сумнів є:
команда це – чи банда?
Щораз якийсь оліґофрен
не той підніме парус,
тоді в човна – критичний крен
на борт, по третій ярус...
Ще боцман й штурман заодно,
постійно мутять воду...
Отож, куди ми пливемо́ –
до Заходу чи Сходу –
вже толком і ніхто не зна:
туди-сюди бовта́нка
під шквал піратського лай.на
із рупорів... і з танка.
А в їх кублі – ажіотаж!
Все зважують бандити:
чи взяти нас на абордаж*,
чи зо́всім потопити?
Хоч на човні в нас зброя є... –
з часів царя Гороха, –
та штаб команди не дає
ушкварити... Хоч трохи!
Не в змозі зупини́ть війну,
шлемо́ ми SOS всім друзям.
Вони ж – піратам: "Ну-ну-ну!
Стурбовані ми дуже!"
Лиш зрідка рятівні круги
кидають нам на воду...
з вимогою, щоб ми тягли
принизливу "угоду".
Нова біда, й тут діло – швах**:
керманича команда
через пробоїни в бортах
тягає контрабанду!
Крадуть усе, що на човні,
від харчу до вугілля,
і цій ординській чортівні
сплавляють... мов з похмілля!
У них з піратами – ґешефт***
(хто знає, так судачить).
Ні наш, ані піратський шеф
впритул цього не бачать!
Поки матроси у бою
відстоюють кордони,
команда вигоду свою
кує – краде мільйони!
Скоріш нажитись на війні!
А ледве замаячить
хоч тінь загрози вдалині –
то хто їх тут побачить?
На власних яхтах, літаках
втечуть поза кордони,
де вже давно свій мають дах,
рахунки і схоро́ни...
Загнився зародок?.. – аборт
перерива вагітність...
Гнилу команду – геть! За борт!
Спасемо човен й гідність.
З'єднався у біді народ –
матроси й пасажири –
рятують аварійний флот
всі разом, без ранжирів.
Готові тілом і грудьми
пробоїни закрити...
Вони лишилися Людьми,
і їх вже – не скорити!
Потрібний курс разом знайдуть,
і з небезпечних плавань
крізь шторм свій човен поведуть
у мирну світлу гавань!
* абордаж – зчіплення з ворожим судном (спосіб ведення бою);
** швах (нім.) – поганий, слабкий;
*** ґешефт (нім.) – вигідна спекуляція.
1.12.2015р.
Краще й не скажеш. Порозводилося сволоти!..
Гидко дивитися на ту Раду, бутилками б`ють
одне одному голови, аби ж то там були
мізки, був би струс. Толку мало,один струс повітря.
Дякую за вірш.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Із зародком ще з самого початку щось не те. Трба переривати. Але як завжди стерплять
Змалювали просто з хірургічною точністю, та від цього ще сумніше. Якось дивно виходить - всі ніби розуміють, всі проти такого свавілля, а вони тішаться так, як ніби 100% підтримка. Надіятись в світле майбутнє ... якось уже не віриться ... хіба що змиритись, але й це неправильно
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Враження, що потрапляючи у владу, вони повністю втрачають відчуття реальності. Або ж у них надпроста мета: збагатитись... і "злиняти" при найменшій загрозі. Світлого майбутнього в найближчій перспективі чекати не доводиться, але позитивні зміни будуть неодмінно,.. якщо не трапиться непередбачуване. Тримаймося!
Світланко, мені бракує слів, щоби виразити своє захоплення і віршем, і Вами. Це шедевр сучасної української літератури. Поети завжди були далекоглядні, не дарма їх називали пророками, такщо вірю у Ваше пророцтво. Щасти Вам і нашій Україні!!!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чесно, не чекала такої похвали. Та Ваша підтримка, пані Ганно, змусить тримати планку. Щиро дякую!