Не загаси світильника душі
коли пітьма розкриллям чорним бьється:
ти запали святий вогонь у серці
І невгасимо до кінця неси!
Згорай на всіх вітрах вогнем свічі,
Уперто йди через пітьму і хугу,
спиняючись на гострих шпилях туги,
Коли за плечі обіймає страх,
Вогнем свічі згорай на всіх вітрах
Потроївши усі свої потуги!
Перевіряй себе,неначе дзвін-
Під куполом небес ясна акустика!
Карбуй себе на скелях,наче рустику
І кидай вітру виклик навздогін!
Гарячі вогняні сліди карбуй!
Можливо за спиною кпини гудять
Бо хтось підтримає,а хтось-осудить,
На сонних душ одвічній мерзлоті
Карбуй піснями вогняні сліди,
Хай серця твого сумнів не остудить!
своїм життям доточуй ніч до ранку.
Світає день у сутінках небес,
Від вогняних сердець світає чорний без:
ті,хто чекають-діждуться світанку!
