Верби мріяли довгополі
їхній братик, вітрець,у полі
проводжав тихо ве́сну я́сну,
зустрічав в степах літо кра́сне.
Я вітаю тебе тепле літо!
Вже колоситься яреє жито
і виблискує неба заграва,
молодіє в леваді ота́ва.
Усміхається сонце я́сне
Ой прийшло до нас літо кра́сне.
Наділило усе красою,
Незрівнятись весні з тобою!
Повиходили в поле люди.
От тепер веселіше буде,
Бо ж у полі кипить робота
Працювати тепер охота.