Да пребудет со мною любовь и вино!
Будь что будет: безумье, позор - все равно!
Чему быть суждено - неминуемо будет.
Но не больше того, чему быть суждено.
О.Хайям.
Дай забуття, вино...
В зусиллі,
Краплину сонця не згуби.
Дай забуття, вино,
Безсилля,
Одвічних почуттів - раби.
Дай забуття, вино...
Не хоче
Кров замерзати в кригу, в лід.
Дай забуття, вино,
Пророче,
Глумом -"не дам", мені услід.
Дай забуття,вино...
Нестерпно,
Руйнує серце каяття.
Дай забуття, вино,
Бо терпне
Душа...хоч крихту забуття...
26.05.2015.
26.05.2015.
все-таки найсильніші рядки про біль.... І чому ми не вміємо так впиватись радістю, як натхненно, любовно навчились розтягувати і смакувати муку.... Бо вино терпке...а післясмак - солодкий
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Почуття болю гостріші будь яких радощів... Дякую,Фіно!
все на одній ноті, одним подихом, дним майже почуттям...
майже? - бо звідки у такого серця привід для каяття? забутись? інколи так кортить, інкли таким порадником і розрадником для тебе вино! - але якщо і каяття - то лише від однго: ах, своє не допив! не відгуляв! не долюбив, не доцілував, недокохав!..
ні, бо коли ті почуття - одвічні, то і ціна їм - довжиною у життя. тож хай вється лоза, хай ллється вино, хай серце веселить воно і кохання!
і без каяття!
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Апогей емоцій... якщо Ви відчули,то схоже,недарма дряпала ці рядки...без каяття.