Да пребудет со мною любовь и вино!
Будь что будет: безумье, позор - все равно!
Чему быть суждено - неминуемо будет.
Но не больше того, чему быть суждено.
О.Хайям.
Дай забуття, вино...
В зусиллі,
Краплину сонця не згуби.
Дай забуття, вино,
Безсилля,
Одвічних почуттів - раби.
Дай забуття, вино...
Не хоче
Кров замерзати в кригу, в лід.
Дай забуття, вино,
Пророче,
Глумом -"не дам", мені услід.
Дай забуття,вино...
Нестерпно,
Руйнує серце каяття.
Дай забуття, вино,
Бо терпне
Душа...хоч крихту забуття...
26.05.2015.
26.05.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583744
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.05.2015
автор: Лина Лу