Мені хочеться лиш з тобою
Зустрічати холодні світанки,
Обійматись з тобою під пледом
І варити тобі каву зранку.
Мабуть,ми були б краплю різні
Та притягувалися б сильніше.
Все було б ідеально і краще
Все було б не так,як раніше.
Було б? Умовність.А чи буде?
Світанки,плед - міраж чи ні?
Де наше щастя,так жадане
І літа нескінченні дні?
Я безсила тобі щось сказати
В очі.В ті очі,де я потонула.
Я залишусь на дні назавжди,
Напевно.Хіба ти мене витягнеш з мула.
Я далеко,на жаль,не перлина.Знаю.
Та для тебе я нею стану.
Обіймай лиш мене сильніше,
Заліковуй мою рану.
Я тобі віддаю останнє,
Ти,прошу,його не згуби.
Я віддам тобі навіть більше,лиш
Полюби мене.
Полюби мене.
Полюби.
