Від суму серце знов стискає,
Залита кров’ю рідная земля
І знову сон, як гине воїн,
відходить в небуття світла душа,
Земля здригалась в нього під ногами заради нашого спокійного буття
Не зрадь же воїна, і не забудь його ім’я
згадай про кожного героя
яких ряд нескінченний забрала та страшна війна.
Вклонімося ж їм до землі
за мужність і незламність волі,
хай небеса приймають вояків,
хоробрих українців, нащадків козаків.
