Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: КОЛИ СЛОВА НІМІЮТЬ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада Вам, тезко! І Вам того ж!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячна за розуміння, Віталію!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я дуже вдячна Вам, Надієчко, що зрозуміли...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада Вас бачити, сонячна пані!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Племінник під Дебальцевим, син приятельки під Попасною... Зв'язок з ними буває лише інколи. Мов загіпнотизована, слухаю новини... Ось так, Сергію...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так приємно, що Ви зрозуміли мене, дякую!
Mattias Genri, 29.01.2015 - 22:50
...Я желаю тебе успокоиться. Вдохновение придёт тогда и рифмы тоже. Ты всё можешь!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо! Да, я не слабый человек, как все маленькие женщины.
Натаsha, 29.01.2015 - 22:14
німіють думи, клякне слово...і замовкають в нас вірші... Переживаю саме такий стан! Не йдуть вірші...уривки, фрази, якісь римовані рядки як не запишеш їх одразу забудуть думку сторінки Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я мовчу по кілька днів, не хочу тривожити всіх своїми думками-передчуттями.А про щось легке писати не можу, коли земля кричить від болю. Богданочка, 29.01.2015 - 22:03
Тривожний вірш... Час-від-часу кожній людині хочеться просто закричати, щоб стало легше...Або заплакати... Або написати вірш - крик душі на одному диханні... Усе мине. І після грози на небі з'являється сонце. І наша Україна дочекається свого сонечка
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все знаю, Сонечко, але, інколи, болю треба дати вихід
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як я Вас розумію, Нілочко!Як Ви? У Вас, надіюсь, не стріляють? Олекса Удайко, 29.01.2015 - 21:28
Не писати про негативні явища в нашому житті не можемо. Та без розпачу і паніки! Нас читають!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, інколи хочеться кричати, а слова застрягають в горлі. Недавно ми похоронили зятевого друга після поранення і 25 операцій, а зараз близький родич воює під Дебальцевим.
Плискас Нина, 29.01.2015 - 21:20
Вірші душевні і від болю,лягають сміло на папір, а ті прострелені із градів, кричать із тиші у ночі... Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так, пані Ніно! Дякую за розуміння і гарний експромт!
|
|
|