В твоїх очах відображається сила почуттів
Наче бачиш, але не можеш дотягнутись
Уже готові слова тремтять на твоїх вустах
І вони мучать...
Якась сила тягне нас далеко до землі
Перестрікаючи можливість злетіти вище
Єдиний крик - з глубин твоєї власної душі:
"Закрий очі"...
Закриваючи очі, ледь відчутний страх
Заставляє тремтіти твої руки більше
Свічка догорає, навколо темрява...а в темряві - сильніший страх
На серці сумніви...
Ти не можеш врятувати мене
Я занадто глибоко впала донизу
Ритм мого серця ще продовжує свій бій
Але так тихо...
Страх перед темрявою, не відпускає тебе
Й тобі надзвичайно важко його прийняти
Навіть відчуваючи поблизу моє тепло
Холод не підпускає...
Як тільки ти знову відкриєш очі
Своїми останніми силами, я запалю погашену свічку
І навіть впавши у прірву далеко за землею
Ми маємо злетіти вище...!
