А осінь ще тупцює біля хати,
Бо заблукала зимонька-зима:
Під Новий рік з’явився сніг лапатий,
Упав, пропав – і знов його нема.
Ще й небо навалилося на стріхи
Невпинно ниже бісер до землі –
На гілочках висять намиста крихи,
Виблискуючи в ранішній імлі.
І тихо, й сіро аж до виднокраю,
Туман з ярків підвівся винувато
Та білим грибом небо підіймає...
Вже до села іде Різдвяне свято,
Вже й Коляда під вікнами співає –
А осінь ще тупцює біля хати.
