Хитаючись від болю
На вітру тремтіла гола,
Спотворена морозами
Тополя...
Ховаючись від сорому,
Ганьби, нахабних поглядів,
Схиляючись від холоду
У полі...
Вдивляючись у небо,
Вся згорблена,
Похилена до долу, зморена.
Це доля...
Покорена смиренна,
Роздягнута зимою,
Знедолена болючими вітрами.
Сама з собою...
І звикша до байдужості,
Знесилена могутністю,
Самотністю, жорстокістю.
Тополя..
