Справді може так і є легше
Сидіти в книжці й не думати, не гадати, не знати
Говорити про байдуже
І просто бути, споглядати, існувати.
Хтось сказав би, що то є вроки
Хтось каже, що так і знав
А я скажу, що нема натхнення
Ти підтвердиш, не маю часу.
Квиток в кишені й перша недопита кава
Давай па-па, любов ля-ля
Я звик сприймати все як бачу
Тому є важко слухати мовчання…
