Моїй старшій донечці задали домашнє завдання: написати твір, в якому б речення розміщувались в алфавітному порядку (перше речення має розпочинатися на літеру А, друге - на Б, третє -на В і т.д.). Ось що у нас вийшло:
А ще вчора було літо. Безмежно - сонячне, неповторно -золотисте і барвисте. Волошками голубіло на полях і ртуттю сріблилось у річці, полум'яніло дикими маками... Гриміло часом літо, спалахувало блискавицями, бриніло дощами... День за днем крокувало містами і селами, даруючи радість відпочинку і приємну втому від нелегкої праці . ..
Ех, літо... Єднання з природою... Життя у ритмі сонця... Зорепадові ночі...Ич, згадалося... І чого б це? Їй-бо, чогось навіялося - надумалося... Його ж усе одно не повернеш...
Крокує осінь... Лягає під ноги листочками, кутається у вранішні тумани, супить кошлаті брови -хмари. Мені подобається осіння терпкість.
Напевно, вже ліс радує грибників смачними гостинцями... От гайну у вихідний по підосичники! Повнісінький кошик наберу, ще й терну на вареники прихоплю!..
Роздмухує осінь багаття у верховіттях, уже де-не-де спалахують перші жаринки... Сьогодні вже бачила перший журавлиний ключ, який відмикав небо для дощів. Тільки не хочеться ще суму і сірості!.. Учора ж іще було літо...Феєричне і закохане у Чумацький Шлях, сповнене пригод і нових вражень, оповите ароматами троянд...
Хоча... Ця осінь -теж незвичайна: я ж стала на першу сходинку самостійного життя! Через багато років я з трепетом згадуватиму цей вересень,як щось особливе і особисте.
Швидко плине час, незабаром трава посивіє від інію, а калюжі вранці захрумтять першою несміливою кригою. Ще мить - і засніжиться...
Юна осінь тільки -но розпочала свій шлях до зими...
Я теж зробила свої перші кроки...
Неперевершено!!!Я вже оцінила І дуже знайоме,маминими підказками і часто думками отримувати найвищий бал за твори.Я щей малювала і по 120 задач з фізики за вечір,вгадувала(в ліцеї фізик не признавав ніяких придметів і мучив учнів задачами).Згадалось,дякую.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сочинение супер,но звучат для меня и мамины нотки высшего пилотажа!.. 
ну... Як же без мами?.. 
Не зрозумів! Куди, куди? 