Дітьми були, і є, й залишимось навіки,
Й щасливими ми житимем без ліку.
В усмішці ми вбачаєм океан тепла,
І в дзеркало поглянем - зникає сивина,
І зморшки всі тікають, ховаються кудись,
І станем ми малими, як були колись.
Щасливими, бо вірим в чудеса,
У казку, де тремтять й палають небеса.
Де під прозорою і чистою водою
Русалки нам співають химерні колискові.
Де вдень квітки говорять між собою,
А вніч всі зорі сяють незнаною красою.
Де нас чекають вже принци і принцеси,
І поеми про нас пишуть поети й поетеси.
Де ми герої, коли рятуємо планету,
А вже на бал нам подають усі карети.
Де ми безстрашно беремо на абордаж
Корабель й піратів повний екіпаж.
Так вічно ми малими залишимось у мріях,
Та в серці на це диво ще жевріє надія.
