Задарую тебе герберами.
Знаю - ти їх колись любила.
Між твоїми всіма кавалерами
Мене більше лиш заздрість гнітила.
Задарую тебе поцілунками,
Щоб ти знала, що я - не навічно.
Між твоїми всіма малюнками,
Я, мабуть, є найбільш іронічним.
Пам'ятаєш, як бігли разом ми,
Чудо-потяги оминаючи,
Між Іранами, між Кавказами,
В Україну щораз вертаючи.
Задарую тебе я квітами.
Хай всі знають, що я не ображений.
Ми назавжди залишимось дітьми,
Світло-нафтою з темної скважини.