Ти приходила в сни й не питала,
Я достукатись серця не міг.
Сивина вже на скронях, як сніг.
І ти знову у сни завітала.
Чепуряться рядками роки.
Хочу в сон твій заглянути ранній.
Не даєш ти загоїтись рані
Від очей, від приторку руки.
На межі ми, на схилі, на грані –
Я щасливий, що склалося так.
В грудях серце тріпоче, як птах…
Не завада роки у коханні.
