Господу завдячую усим...
і життям, і дітьми, і коханням.
Тим, що прожила багато зим...
може скоро прийде і остання.
Та сьогодні знов у вікнах сніг,
і яскраве сонце на долоні,
і веселий туркіт голубів
на моєму підвіконні.
І весна, вже близько, за дахами,
не остання, я надіюсь, а дзвінка...
І тепло подружнього кохання,
І життя моє - частичка літепла.
Господу завдячую усим...
Літом літечка й зимою зим...
я теж намагаюсь бути вдячною, за все. Чудово Ви написали, Анно!!!!
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любо, як ви все встигаєте, і писати вірші чудові, і читати, що пишемо ми, а коменти ваші разом з експромтами, нехай вас Господь береже з а це і допомогає в усьому
Так щиро і чуттєво! Ви - щаслива жінка, судячи з цього вірша, тож хай це щастя тільки примножується! Дуже гарний вірш-подяка!
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви теж, Наталю, судячи з ваших віршів, тільки цільна особа так впевнено і гарно може викладати свої думки, нехай щастить вам, і частіше дякуйте Господу, Він є краєугольний камінь нашого життя
дякую за відгуки і такі прекрасні світлини