Вишні і чебреці.
Стежка собі тече.
Легко крізь пшениці
Зайчик метнувсь і щез.
Неба блакитний сміх.
В полі – ані душі.
Дощик кудись пробіг -
Сліду не залишив.
Бачиш - твої поля?
Сонце твоє й трава?
Чуєш, твоя земля
Пісню тобі співа?
Думкою не змалій,
Не похитнися, бо
Ти на своїй землі,
А над тобою - Бог!
Там, над тобою десь,
Захист і опертя,
У глибині небес,
У глибині життя!
Там, над тобою, Бог,
Віри священний жар -
Вічна твоя любов,
Вічна твоя душа!
