Я зберу в долоні вранішню росу.
Сидячи в заті́нку розчешу косу.
Вірші, мов коралі, нанижу на лист,
Невеликий - знаю, але це мій хист.
Як мала дитина бавиться в піску,
Розсипаю вірші на чистім листку.
Гаптую словами радість і печаль,
Синьооку дівчину, неосяжну даль...
Гра в слова й словами - це не є обман.
Збираю в долоні вечірній туман.
нет, я не о Вашем творчестве, а "взагалі". И себя отношу к "середнячкам", потому как трезво оцениваю свои возможности. Сам процесс, как гимнастика для мозгов, притягателен...
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
як каже мій чоловік - *знову граєшся* розумію,
гарне порівняння - *гімнастика* і для теж
Хорошо! Процесс творчества сам по себе приносит необычайное удовольствие - интересно жонглировать словами, подбирать "пазлы". Даже если и выходит "средненько", обогащает однозначно!
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
за *средненько* , це вже для мене прогрес, що ви відгукнулися
розумію, 
теж
Процесс творчества сам по себе приносит необычайное удовольствие - интересно жонглировать словами, подбирать "пазлы". Даже если и выходит "средненько", обогащает однозначно! 
*средненько* 
, це вже для мене прогрес, що ви відгукнулися 
