Не спинятись , йти до мети
І так надто довго терпіли
В руках ясна сталь
Та крові не стане більше
Роздерти і розірвати
Тих хто на нас кидаються псами
Звільнити і врятувати
Тих хто ще радий променям сонця
І разом з дощем піде наш гнів
Потоком пінистим змиє ту по_гань
І ясним вогнем в ночі запалають
Їх храми брехні і вони це знають
Нехай горить і сяє в пітьмі
Та пам’ять тяжка най не зникає
Душі мільйонів на цілій землі
Що так й не знайшли дороги до дому
