Боляче знати що ти там з нею, за стіною, в обіймах, цілуєш, пестиш, голубиш, притискаєш, палко дихаєш, слухаєш її серце, завмираєш, любиш… А я тут, більше ніж друг, бісова симпатія, хороша людина, вірна, зламана, пуста. Як ти посмів сказати що я подобаюся тобі, любиш її? ЛЮБИ!
Мене залиш на самоті з моїм горем, єдине що залишив мені, хоч це не відбирай. Не смій мене турбувати, зачинено, прибито старими дошками на іржаві цвяхи. Ти зламав мене! Розтоптав! Спустошив! Стер! Я жила тобою! Я тебе чекала! Як ти міг?...
Ти знаєш як це не відчувати? Коли вже навіть не болить? Коли байдуже на все і всіх, а ще більше на себе. Коли стаєш черствою, кам’яною, холодною. Коли заглядаєш в чужі очі щоб побачити щось рідне і не можеш нічого побачити, коли стаєш сліпою. Ти зробив з мене морального інваліда, з тебе довічна пенсія.
Мене називають злою, а я навіть не помічаю коли встигаю образити, я цього не усвідомлюю. Виявляється байдужість – це форма зла.
Виявляється так легко знайти того, хто буде поруч. Не помічала раніше. Лише важко змусити себе робити закоханий вигляд, коли насправді байдуже, навіть не бридко, просто байдуже. Ти не знаєш, як це, коли цілуєш людину і нічого не відчуваєш, коли обіймаєш, дивишся в закохані очі, мовчиш і безглуздо посміхаєшся. А він навіть не помічає пустоти в очах, цілує, обіймає, голубить… Він моя страховка, раптом що, я не одна і я щаслива. А повіриш?
Ти був моїм шаленим, гарячим, магічним полум’ям, в якому я згоріла.
ID:
405094
Рубрика: Проза
дата надходження: 01.03.2013 00:32:43
© дата внесення змiн: 01.03.2013 00:32:43
автор: Zazzy
Вкажіть причину вашої скарги
|
