Я знову бачу тебе...здавалось,все ніби вперше...
Обійми,поцілунки..погляди крадькома..і очі..
Бездонна блакитна гладінь ...я тону...
Захлинаюсь..хапаю ротом повітря....
..темрява...озираюсь...бачу себе...але..якусь не таку...
..кричу...дико.....на повен голос...шукаю тебе...
..пусто..лячно...ти рвучко хапаєш мене за руку...
щось говориш..показуєш...,а я як безпорадне дитя...шукаю твій погляд..
..Ловлю...Дивлюсь..розумію...
А знаєш що.? Дивно..але я кохаю... це..це настільки чисто...як ковток свіжого гірського повітря....як сон після важкого робочого дня...як крижана вода у спекотний літній день..як тепле сонячне проміння що пестить обличчя вранці.. як хурделиця,що вривається у ледь відчинені двері...
.....і знову тиша....дзвінка...стоїть у вухах...розплющую очі...ні...ти є...це не сон...не сон...
