Мені бачаться світлі світанки,
Тиха-тиха імла над Дніпром,
На обличчі долоня коханки,
Як наспів про зливу та шторм,
Що раптово впали на землю
Порепану,
Стиглу,
Суху,
Що раптово знищили греблю,
Омузичив квітками гру
Чесно-нещирого щастя,
Незалежність раптових чуттів...
А у скронях:
"Вдасця - не вдасця?",
А на серці:
"Живі ми, живі!"
Мені мріються ясні серпанки...
19.07.1977
К.
