Була зима каміння мене вкрила,
Ховаючи від поглядів мерзенних
Які тоді у душу заглядали
Мене у себе поглинали
Та я боровся
А зима каміння сипала тоді
Я спать не міг
І бути я тоді не зміг
Я став лиш існувати
Як ті шо поглядом укрили
Коли тебе я покохав
Я був тоді довірливий до тебе
Я на колінах приповзав
Хоч тоді і морок за пальці то кусав
А я все бився,відбивався
А потім взяв і здався
Я так сказав "Бери"
І більш нічого
Я був веснянкою узимку
Я став промінням сонця
Котре тебе спалило
На весні.
