Знаєш,сьогодні знову падав дощ...
Я знову згадувала тебе,у вісні...
Бачила тебе,відчувала так само ясно,
Як у простий білий день...
Здається,сумую за твоїм дотиком,
За теплом твого тіла,
за твоєю усмішкою і холодними очима...
Ми давно вже не діти,але й не ті,що колись...
Знову прийде зима...Ти не розтопиш лід у моєму серці
І там залишиться зима..
Час просить забути усе..усе що було
Викинути геть із голови...як мотлох...
Послати..відправити усе під три чорти..!
Але ж ти знаєш що я тебе люблю..
Так усе далеко не просто..
Та й тобі ніхто такого не казав.. це ж життя
Не хвилюйся ..знову прийде весна ..
І в твоєму серці не буде більше пустки..
Не буде ні суму..ні глуму..лише могильний спокій твоєї душі..
