Якісь такі нестерпно дикі дні...
Вже й небо незабудками розквітло,
Метеликом тремтливим липне світло
До шибки на застиглому вікні.
Якась така непрохана печаль
Клубиться димом посивілим в душу,
Знов оберемки спогадів ворушу
І розбиваю спокою кришталь.
Якісь давно обірвані мости
Розкопую у цих маленьких друзках.
А може я, і справді, боягузка,
Бо не зуміла щастя вберегти?!
І розгубила лілій білий цвіт,
А інша позбирала(бо мудріша)
І притулила до грудей міцніше,
Залишивши мені болючий слід.
Якась така безодня з-під повік,
Таке переосмислення раптове!..
Поніс ти іншій диво пелюсткове
І на прощання поглядом обпік.
НЕ ДИВЛЯЧИСЬ НА ТЕ, ЩО ОБІЦЯЛА СУМНІ ВІРШІ БІЛЬШЕ НЕ КОМЕНТУВАТИ, ЗУПИНЮСЯ ТІЛЬКИ НА "РОДЗИНКАХ":
нестерпно дикі дні, небо незабудками розквітло, Метеликом тремтливим липне світло, непрохана печаль Клубиться димом посивілим, оберемки спогадів, спокою кришталь...
СУМ МИНЕ, ВСЕ ЗМІНИТЬСЯ НА КРАЩЕ, НЕ ТАКЕ ВЖЕ ЖИТТЯ ПРОПАЩЕ...
Я ЗНАЮ, НАТАЛЮ, ЩО ТИ СКАЖЕШ, ЩО ЦЕ НЕ ТВОЇ ЕМОЦІЇ І ПЕРЕЖИВАННЯ, АЛЕ Ж ТАКИМИ ВІРШАМИ І ДУМКАМИ ТИ СЕБЕ ЗАГАНЯЄШ В ДЕПРЕСІЮ...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олю,знаю,що Ви не любите таких печальних,розпачливих віршів,бо вони навіюють Вам смуток...Проте,радію,що не залишились байдужою і написали такий змістовний гарний відгук!Пишучи такі вірші,я намагаюся вивільнити свої сумбурні настрої-вилити душу на папір,щоб відчути полегшення.І це дійсно допомагає,бо після кожного такого вивільнення мені стає спокійніше.Дякую Вам за підтримку і щире розуміння!
Досить! Відпочинок душі і тільки відпочинок, щоб ми не втратили перлину!!! Пропоную відпочинок на Світязі! А вірш на згадку!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітю,дякую Вам сердечно за такі теплі слова підтримки! На Світязі ще не доводилось бувати,хоча чула з розповідей знайомих,що там дуже гарно.В нашій мальовничій країні є багато прекрасних куточків,в яких варто побувати хоча б раз у житті і Світязь-один з них.Хтозна,може згодом і випаде можливість поїхати туди. Дякую Вам за все!
гарний вірш, Наталю... але я зараз дещо в іншому вимірі, тому Ваша ЛГ... її невдачі і печалі... інша, яка мудріша -- усе це так, але від мене далеко... може, потім я її полюблю... Вона трохи не схожа -- ні на Вас, ні на мене... от "СПОРИШІ! Ваші -- то ШЕДЕВР! не образитеся?...
як вірш -- майстерна робота... то я не співпадаю трохи... так сьогодні якось... дощ у нас іде... я пишу вірші -- не знаю...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,Валю,сьогодні моя ЛГ не схожа ні на мене,ні на Вас...Вона-інша.Так,черговий експеримент. Анітрохи не ображаюся(за що?Ви ж нічого поганого мені не написали)Навпаки,ціную Вашу об'єктивність і чесність.І дякую,що не промовчали! В нас також час від часу дощ накрапає,хмариться,вітер сьогодні цілий день.Погода таку хандру наганяє...Але все минеться.Бачу,Ви також засумували... Бажаю нам обом гарного сонячного настрою!І пригощаю тортиком з кавою: