Не визнаю килішків* на коньяк.
Тримаю келих я округлий,
І знов, закономірно, просто так,
У спогади… жіночі груди.
Від номер два, і дальше догори,
А перший, в часі загубився.
Бажання шал є вільний від пори,
Дощу й болоту не скорився.
Тримаю келих, там м;’який Жан-Жак,
У думці вже майбутній спогад.
Чому ж бо ні, хай буде щиро так.
Взаємністю хай стелиться дорога.
* - стаканчики.
19.04. кафе «Старе місто».
Здивували. Вразили... Якийсь гіперболізований неофрейдизм.... Щоб келихи - і були оголені, і ще викликали сексуальні асоціації.... Це шедевр! Тільки все таки правильно писати "кЕлішки"... Виправте.
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую.зрештою, Ви вже мали б то чути(20.05.), у вас - келішки, у нас - килвшки... як де)