Поза межами доступу…Де ти?
Десь на грані небес і землі.
І мовчать оніміло планети,
І вітрильно мовчать кораблі.
Доторкається тиша рукою…
Залишає на віях блакить.
А мені би –десь поряд з тобою,
На секунду, на вічність, на мить.
Догорають зірки, як лампадки,
Розмивають чекання бліде.
Ніч у ніжність вкладає закладки
Поза межами доступу…Де?
Із бокалу терпіння ковтаю,
Як гарячий нектар, як наркотик
Поза межами. Ще відчуваю…
Серце…Дихання…Голос..І дотик
Гаснуть зорі і губляться цифри,
Замовкають зловісно планети.
Ще ж не фініш! Чому ж тоді –титри?..
Поза…межами…доступу…Де ти?..
ОБОЖНЮЮ ТВОЇ НЕОРДИНАРНІ І УНІКАЛЬНІ ОБРАЗИ! ДИВУЮСЯ ЗАВУАЛЬОВАННОСТІ ПОЧУТТІВ! ТИ ПИШЕШ ЩИРО І ВІДВЕРТО, АЛЕ НЕ ПРЯМОЛІНІЙНО І БУКВАЛЬНО! ЗАВДЯКИ ЦЬОМУ, ЛИШЕ ОБІЗНАНІ ЛЮДИ ЗРОЗУМІЮТЬ, ЩО Й ДО ЧОГО, І ХТО ПРО КОГО
ОСЬ ЯКА МАЄ БУТИ ІНТИМНА ЛІРИКА!!!
БРАВО!!!
Юля Фінковська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую ,моя хороша!!
і як добре, ощ є такі обізнані люди ,котрі можуть оцінити вірш зсередини)
джуе приємно, що читаєте і знаходите щось цікаве у рядочках і між ними)