Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Борода: А тютюн та люлька козаку в поході знадобиться - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Василенко, 04.04.2012 - 08:35
М-даааа. Знание истории здесь зашкаливает... Но желание былого величия и гордость за Украину радует!
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ще б пак! Ціную таку приємну вістку!
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні, друже! Треба брати приступом національну свідомість
Віталій Назарук, 04.04.2012 - 06:48
Сильно, друже!!! Я прочитав коментар, Валентини, мені здається Ви вклали свій зміст в об'єднання, дякуючи цим двом гетьманам...
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Віталію! Так, ідея єдності народу мене ніколи не покидала і я впевнений, що пам"яттю перед такими історичними постатями то можна і треба робити!
Валя Савелюк, 04.04.2012 - 06:31
ох, пане Ігорю... і у Вас Дорошенко й Сагайдачний у одній думі... два одночасні гетьмани -- лівобережний і правобережний... сперечалися між собою завзято, ворогували... ділили Україну... Дорошенко -- дивився на Москву відданими псячими очима -- знизу вгору, зумів нарешті "випхнути" з Києва вищу церковну владу до Москви -- щоб не заважали йому правити і наживати приватних статків (великих!) отці духовні, які були тоді духовниками народу, мали вагу і вплив великий -- і на владу державну, тепер маємо наслідки... Сагайдачний -- взяв Москву "саблею", але пожалів "єдиновірців" і відступив з військом козацьким од відкритих воріт, військо обурилося -- за що гинули?! -- і "зняло його з посади" у тому таки відступальному поході... пожалів... от якби увійшли були (хоч історія і не має умовної форми дієслів) -- все могло скластися для України інакше... по черзі татаро-турків наймали один проти одного... а тим байдуже -- грабували Україну і гнали люд наш у неволю-рабство до себе... цих два славних гетьмани наших -- символи розбрату, після них Мазепа намагався будь що об"єднати "береги Дніпра", але то вже інша історія -- йому дісталися наслідки... вибачайте, за такий відгук "не в унісон"... Ваше беззаперечне право возвеличувати звитягу предків наших героїчними думами, будити звитягу в серцях... і я право Ваше шаную... тут, мабуть, приватна моя проблема -- горе від поінформованості зайвої, мабуть... вболіваю, що образитеся і втрачу дружбу Вашу, якою дорожу... але Ви можете навести курсора на хрестик навпроти цього ризикованого коментаря і "клікнути" -- коментар зникне, а приязні стосунки наші, сподіваюся, залишаться... на разі -- з глибоким шануванням і симпатією -- В.С. Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валю! Я і не збираюся на Вас зобиджатися, бо історію козаччини Ви напевне знаєте краще. Чого тільки заслуговує Ваша знаменита "Кочубеївна"! У кожної людини існують якісь фатальні помилки, якийсь оступ, за якими та і сама шкодує. Ви, як дослідниця життя другого славетного гетьмана Івана Мазепи, добре знаєте, що і цей самовідданий патріот не був від них застрахований. От тільки одна поправка - Сагайдачний не просто "пожалів єдиновірців", а був зраджений королевичем Владиславом, якому зовсім не хотілося брати Москву, бо його плани явно розходилися з планами гетьмана. Річ Посполита не готова була управляти таким великим краєм і їй цілком достатньо було українських, білоруських земель та Смоленщини. І Дорошенко, і Сагайдачнийі Мазепа - талановиті полководці які боролись за волю України та часом вибирали невірних союзників і можливо шукали не зовсім оптимальні шляхи до визволення. Розумію, що Ви дуже прагнете возвеличити Івана Мазепу, бо знаєте про нього набагато більше з нерозкритих джерел історії, але робіть те не ціною приниження інших історичних постатей. Не забувайте, що Петро Сагайдачний був одним з найкращих полководців, якого боялися правителі трьох імперій, великим патріотом і хоробрим воїном. Всі, хто рожден на цій святій землі - по праву заслуговують на славу. В їх іменах звучить ім"я держави, яку вони прославили навік! Весняна Осінь, 04.04.2012 - 06:13
Гарну Ви рубрику розпочали, читачі мають змогу відчути дух своєї історії і своїх героїв. Чудове присвячення
|
|
|