Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Пронюк: 40. Не смій любити - ВІРШ

logo
Оксана Пронюк: 40.  Не смій любити - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

40. Не смій любити

.                                                             Вона була грішна,
                                                              Грішна і кохана.
                                                              Гріх простили люди, 
                                                              А кохання – ні…

    Ой, втішилося нині дідове поле, позбирало родину, заговорило, ще й як заговорило! Стрепенулось, як сполошена птаха, обтрясло крильми і за душу взялося. Там щипне – болить, там рушить – коле, а там – уже кров’ю тече. І що ж ви нажили, баби? Що не доля, то сльози? Мене занапастили, себе занапастили і дітям так постелили… порозчахалися молоді, к недоспівані пісні, і голос є, а співати неохота. Не так то мало бути, не так… хлопа треба, ґазди…
   А де його взяти? Коли той поїхав, той покинув, той спився, а той і ґаздою був, та вилежується в теплій землі на цвинтарі… а жінка бідує. Ой, злости на вас треба, хлопи, не годиться бабу саму лишати, не годиться!
   Побурчав дідів город, побурчав, вибалакався, ніби хто слухав, та й легше стало. Гайда до роботи.
   А зранку добре робити, недарма кажуть «ранок – панок", зранку стільки візьмеш, що до вечора не доженеш. Земля розсипалася, гарна, сита, відпочила. Давно тут колгоспне поле було, а коли прийшла незалежність, роздали людям.
…

   Марія розкидала біб, відмежовувала бараболю від буряків, а буряки від кукурудзів. Город розбила на три шматки, найбільший припадав на кукурудзи – і корові буде січка, і курці кукурудза. Ніхто їй не перечив, Марія знає…
  А Марія добре пам’ятає, як у війну не мала навіть що посадити. На городі лише жінки, чоловіків не було, кілька в селі лишилося, і ті скалічені. Садили лупину від бульби, по кукурудзику кидали, а зродило… Ой, як зродило, на біду, певно.
   Наталка побачила, що Марія лишилася далеко від усіх, пішла навпростець до неї:
– Бабцю, є розмова.
   Маріїне серце тьохнуло:
– Знаю. Чую серцем. І боюся її, – сказала Марія дуже швидко, так, ніби квапилася виговорити все, – ти змінилася. Цей блиск в твоїй очах видає тебе. Ти любиш. Хто він?.. Не смій, ти ж шлюбила!
– Не можу, змушую себе і не можу. Він жонатий, бабцю, має діти. Я робила все, аби відігнати його, і не змогла.
– Якби постараласі – відігнала би, – відповіло зло Марія. – Не смій, Наталю. Будь-кого – сліпого, кривого, глухого, але не чужого. Чуєш, дитино, бо прокленут тебе і твоїх дітей.
– Бабо, я не можу. Я сходжу з розуму без нього, – стогнала Наталка.
– Можеш, Наталко! – крикнула Марія. – Треба, дитино. Не занапасти себе, не занапасти. Люди не прощают і Бог не велит. Викорчуй, вирви з серця, а не можеш – то вирви і серце.
– Що Ви кажете, бабо??? – плакала внука.
– Кажу, бо знаю, не вб’єш ти, вб’ют тебе, а я сего не можу допустити, дитино. Се гріх, Наталю, – рука затряслась в Марії. – Прийми муку на все життя, але не приймай сю любов. Чуєш? Не прийми!
   Розмова – як кулеметний обстріл. Марія не давала Наталці розказати, обривала її, налітала, як ураган, на неї. Хотіла вибити з її голови навіть думку про нього, хотіла вивітрити з її серця все. Та добре знала, що не зможе.
   Замовкла. Перехрестилася. «Отче наш…» – Марія молилася, просила Бога відволікти біду від Наталки. Котру чула.
– Боже, обережи, заступися за неї, – просила посивіла жінка, – Мати Божа, поможи. Я знаю, що вона не зможе. Я знаю, як то любити. Дай їй сили не знати тої правди – платити за гріх. Не дай! Я прийму все, Господи, спаси мою дитину з гріха.

ID:  321050
Рубрика: Проза
дата надходження: 11.03.2012 22:24:37
© дата внесення змiн: 01.06.2012 20:31:04
автор: Оксана Пронюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: alla.megel, Борода, Migelito, ГАЛИНА КОРИЗМА, Леся Геник, Олександр ПЕЧОРА
Прочитаний усіма відвідувачами (2079)
В тому числі авторами сайту (112) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (3):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені дуже дорогий Ваш відгук. Я зберегла живу мову тієї місцини, бо й вона відходить і губиться - а так здорожиться ця мить. Дякую сердечно! 16 16 16
 
"Не смій любити" - дуже цікаве оповідання, чи новела. Поле заговорило,стрепенулось...,обтрясло крильми і за душу взялося - відчувається щось велике і величне Стефаниківське.Дуже сильний вступ, заспів, можливо зав"язка.
"Побурчав дід город,побурчав,вибалакався...та й легше стало. Гайда до роботи", а далі і сама розповідь стисла,напружена, болісна і болюча...А потім мабуть і найвища напруга - кульмінація "Прийми муку на все життя,але не приймай сю любов. Чуєш? Не прийми!"
Дуже і дуже сильно. Вітаю! Проза дуже сильна.
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Зеновію, окрім великої вдяки, хочу сказати про важливість і потребу таких коментарів як Ваш - власне глибокого аналізу твору. Тішуся і дякую сердечно за Вашу щирість. flo04
 
Г. Король, 15.03.2012 - 20:23
Коротко, і так ємно. Щиро бажаю творчого злету icon_flower
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за дружню підтримку - ризикнула викласти прозові твори. А Ваші слова додають певності. І Вам бажаю щедрої Весни в душі і в Слові!!! flo04
 
Як добре, що повість уже є, вона опублікована! Жаль, що ми тоді, у 2006 році, ще такі були наївні і не розуміли, як то важливо - електронні носії...Пишіть, творіть ще! Натхнення! give_rose
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дорога Ларисонько! Це дуже вірно і добронаука для мене, бо я і нині не дбаю зберігання інформації. І добряче життям товчена. Весни і Вам сердечної, натхненної, милої і залюбленої 16 23 39
 
12 Вправно, зворушливо...
І хочеться читати й читати.
hi
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щира дяка, Майстрові Пера!
Я вже нині Ваше 80 яблуко зірвала. Зачитуюся, все рідне близьке таке виразне, щире, болюче, свіже і задавнене, налюблене і насиротіле,.. професійне... - і все, як ви любите писати, - УКРАЇННЕ 16 16 16
Я ще вчуся... У Вас теж... Спасибі!!! 23 23 23
 
...Як сказала Наталя, "читаю чудову прозу, та не знаю продовження... Але ж так хочеться читати..." - і я так подумала, Світанку, що це - точно початок Вашого "сімейного" роману, так - щоб і бабину долю показати, і онуці... якось у її долі зарадити: видно ж, що людина хороша... Бажаю щиро натхнення, снаги - написати великий прозовий твір!
Оксанко! Дорогенька! Вітаю Вас з днем народження: знаю про нього ще з зими, відколи вичитала... Щастя, любові - на довгі роки, друзів хороших, які зрозуміють без зайвих слів, або - навпаки - можуть вислухати увесь шквал комусь, чужому, зайвих слів... Зі святом!!! flo06
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога Ларисонько, це фрагменти з моєї соціально-побутової повісті "Не виплач моєї сльози", яку я видала у 2006 р. Героїня Марія - бабуся, з якою я пасла корова і прислухалася до її правди - котра довго мені не давала спокою. Бабуся Марія померла в той день, коли вийшла моя книга... Електронного варіанту книги не маю, в видавництві загубився, а набрати весь текст неспроможу.
Особливі слова дяки (!) за віншування - це так приємно, так рідно (!!!). Я дякую Богу, що ми зустрілись! Вірніше нас зустріло Слово! 23 16 angel
 
Мазур Наталя, 13.03.2012 - 12:58
Відчуваю себе обділеною, бо читаю чудову прозу, та не знаю продовження... Але ж так хочеться читати... І як же мало є того, що дійсно хочеться читати... give_rose
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чесно, я не сподівалася, що прозові твори зацікавлять колег та читачів, просто ризикнула на прохання Консуело викласти їх на розгляд. Це фрагмент з моєї повісті. Прикро та електронного варінту немаю. ЗАТЕ ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ДОРОГІ СЛОВА І ПІДТРИМКУ!!! 16 23 22
 
Migelito, 12.03.2012 - 20:54
Дуже цікаво натхнено та захопливо!!! give_rose
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! Щось на прозу потягнуло! 23 22
 
Осіріс, 12.03.2012 - 17:57
Буяння літературних фарб!!! Браво! 12 16 give_rose
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як гарно Ви відгукнулись! Спасибі! icon_flower
 
Квітка Надії, 12.03.2012 - 15:49
гарно написано 12 16 Жалію Наталку, але думаю, що бабця має рацію 17
flo12 flo12 flo12 flo12 flo12
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Така ця правда, Квіточко, терпка і болюча. Як Маріїна молитва.
Спасибі сердечне!
16 16 16 16 16
 
Борода, 12.03.2012 - 13:16
12 12 12
Файно написано, колоритно. Саме життя! friends friends friends
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
icon_flower Cердечно дякую, бо мені надзвичайно важлива ЧОЛОВІЧО ДУМКА! 22 23
 
Прекрасно .Бачу люди додають в обране .Але в обране треба додати в цілу книжку,вірніше треба додати в серце кожного із нас -таку велику і мудру ЛЮБОВ.Дякую .Світанку .
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога моя, цілу я не зможу набрати і перевидати також, якби не Італія і цієї не побачили. Та за все велика дяка Богу! А найбільше, що біля слова зустрілись Ми!!! 16 16 16 16 16 angel
 
Lana P., 12.03.2012 - 04:06
підтримую вашу прозу-цікаво читати 16 23
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога Лана, ці слова дуже валиві для мене. Сердечне велике ДЯКУЮ! 16 16 16 icon_flower
 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 12.03.2012 - 03:07
КВІТИ І ОПЛЕСКИ!

 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за таке весняно-квіточе Диво з рук дорогої Консуело!!! Надзвичайно приємно! icon_flower 16 16 16
 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 12.03.2012 - 03:04
ДУЖЕ СИЛЬНИЙ, ПСИХОЛОГІЧНО НАПРУЖЕНИЙ ФРАГМЕНТ. СТІЛЬКИ ЗЛАМАНИХ ДОЛЕЙ ІЗ-зА ВІЙНИ НЕ ТІЛЬКИ СВІТОВОЇ, А І ВІЙНИ СУСПІЛЬНОЇ ДУМКИ, БОРОТЬБА МІЖ КОХАННЯМ І ГРОМАЛСЬКИМ ОСУДОМ. ЯК ЧАСТО МИ НАСТУПАЄМО НА ГОРЛО ВЛАСНІЙ ПІСНІ, ТОМУ ТО БОЇМОСЯ, ЩО СКАЖУТЬ ЛЮДИ...
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Консуело, Ви вроджений літературний критик і аналітик. Ця правда розкриває кожного нас - і в ній головне, що ми не байдужі!!! Дякую сердечно!!! 16 16 16 icon_flower
 
Синьогора, 12.03.2012 - 00:54
Істина не в устах того,хто говорить,а в вухах того, хто слухає. osen1 .Життєво. 12 flo26
 

Сторінки (3):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: